Сонячна машина скачать книги бесплатно

Большой архив книг в txt формате. Детективы, фантастика, фэнтези, классика, проза, поэзия - электронные книги на любой возраст и вкус!
Книга в электронном виде почти всегда лучше чем бумажная( можно записать на кпк\телефон и читать везде, Вам не надо бегать и искать редкие книги, вам не надо платить за книгу, вдруг она Вам не понравится?..), у Вас есть возможность скачать книгу бесплатно, и если она вам очень понравиться - купить бумажную версию.
   Контакты
Поиск Авторов  
   
Библиотека книг
Онлайн библиотека


Электронная библиотека .: Укр-лит .: Винниченко, Володимер .: Сонячна машина


Постраничное чтение книги онлайн Сонячна машина.txt

Скачать книгу можно по ссылке Сонячна машина.txt
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100
акати бiльше нема про що, -
три чвертi Банку вже згоднi.
Пан президент злегка пiдводить руку.
- Панове! Пропоную винести зараз же постанову про асигнування
вищезгаданих засобiв на рiшучу й остаточну лiквiдацiю злочинної банди
розбiйникiв, що iменує себе Iнараком. Хто за цю пропозицiю, прошу встати.
I пан президент урочисто й строго пiдводить своє кремезне, блискаюче на
чорному фонi мережива голчастим блиском брильянтiв тiло. За ним поспiшно,
але трудно пiдтягаючи догори величезне черево, схоплюється пан
вiце-президент Штiфель.
I все високе зiбрання врочисто, рiшуче й одностайно встає круг
овального столу. Пани мiнiстри й депутати парламенту не всi є членами
управи, але вони голосують, так би мовити, духом iз Об'єднаним Банком.
-Постанову прийнято одноголосно. Дякую, панове. Вашу жертву не забуде
наша славна дорога батькiвщина, велика Нiмеччина!
***
- Отже, товаришi, резюмую нашi дебати Тези Центрального Комiтету
приймаються одноголосно. Директиви також. Сповiщення його, що наступ
Iнараку, як вiдповiдь на наступ свiтової буржуазiї, розпочинається
одночасно по всьому свiтi, приймається до вiдома з великим задоволенням.
Нiмецька органiзацiя з свого боку... Товаришу Тiле, я вас, нарештi, дуже
прошу не визирати щохвилини до сусiдньої кiмнати й зачинити дверi. I прошу
зайняти своє мiсце!
Товариш Тiле швиденько зачиняє дверi, робить нiжну й винувату посмiшку,
зiбравши зморшки на сокирчастому носi, i навшпиньках iде на своє мiсце. По
дорозi вiн дивиться на годинника й знизує плечима.
- . Нiмецька органiзацiя з свого боку вiтає Центральний Комiтет iз
початком широкої акцiї. Завдання Iнараку внести замiшання й розстрiй у
ряди ворога, будити енергiю, викликати широкi маси на боротьбу.
Органiзований, плановий i без-милосердий терор є найкращий засiб для того.
Товаришу Тiле, я прошу вас, нарештi, бути уважним i не перешiптуватися з
товаришем Кестенбавмом. Справа така серйозна, що.. Отже, товаришi, на
пiдставi вищесказаного пропоную голосувати резолюцiю товариша Шпiндлера.
Товаришу секретар, прошу ще раз прочитати її.
Клара бере клаптик паперу й читає:
- "Постановляється мобiлiзувати всi сили на рiшучу боротьбу з бандою
розбiйникiв i злочинцiв, що iменує себе Об'єднаним Банком Нiмеччини. Всi
районнi й пiдрайоннi органiзацiї довести до бойової готовностi, не
шкодуючи нiяких коштiв. Напружити всi змобiлiзованi сили для найшвидшого
виконання смертного присуду над проводирями тої банди: Мертенсом, Штiфелем
i Айхенвальдом. Виконання присуду доручити двом товаришам Центрального
Бюро Нiмеччини. В iнтересах широкої пропаганди, замiшання в рядах ворога й
пiдняття духу в робiтничих масах смертний присуд над головою цiєї банди,
Фрiдрiхом Мертенсом, широко оголосити перед виконанням i не пiзнiше
наступної ночi".
- Уваг нiяких нема до цiєї резолюцiї? Отже, хто за резолюцiю, iпрошу
встати.
I голова зборiв перший рiшуче й урочисто пiдводить своє велике, тяжке
тiло з кудлатою головою, подiбною до клубiв диму паровоза. За ним мовчки й
не хапаючись пiдводяться всi останнi. Товариш Паровоз обводить зiбрання
невеличкими чорними очима, хитає головою й сiдає.
- Резолюцiю прийнято одноголосно. Дякую, товаришi. Прошу заняти свої
мiсця. Товаришу секретар, прошу наготовити бiлетики на жеребки.
- Бiлетики готовi, товаришу голово.
- Дуже добре. Прошу товаришiв тягти. Бiлетики, одмiченi хрестиками,
визначають призначення керувати виконанням смертного присуду. Прошу!
Смертний присуд. Але над ким? Над тими трьома чи над цими двома?
Макс не хапається тягти, - вiн знає, що йому з хрестиком не випаде. Вiн
вiзьме останнiм - все одно буде порожнiй.
Мила Клара - вона тягне перша. Засуває руку пiд газету з цiлком
байдужим i серйозним виглядом i зараз же виймає її назад iз малесеньким
бiлетиком, акуратно складеним нею ж самою вчетверо. Сама може собi поклала
смертний присуд. I як байдуже, не хапаючись, нiби зовсiм нецiкавого листа,
розгортає крихiтний папiрець. Вони чи нi? Мабуть, нi, бо дуже похмуро
стягає брови.
Паровоз строго, дiловито/ як личить головi зiбрання, простягає
здоровенну жилаву руку металiста пiд газету й довго довбається, - мабуть,
не може схопити тоненький папiрець своїми товстими пучками. А вуха в нього
раптом бiлi бiлi зробились.
Професор Гоферт ставиться з серйозною, врочистою пошаною до цього
маленького акту. Витягає й цiкаво дивиться. Не вiн. пренаївно повертає на
всi боки, шукаючи, де ж хрестик.
Макс недбало пiдходить i бере останнiй, бiлетик. I так само, як усi, не
хапаючись, байдуже розгортає його, заранi знаючи, що вiн буде порожнiй.
Посерединi стоїть невеличкий хрестик. Макса, як кулаком, пхає в серце, але
вiн посмiхається ну, розумiється, вiн же знав, що витягне з хрестиком.
I вiн неголосно й спокiйно каже
- Один хрестик у мене.
I зараз же товариш Тiле живо пiдхоплює:
- А другий у мене!
I очi його задоволене, нiжно й пiднято блищать.
Товариш Паровоз поважно, мовчки перевiряє бiлетики. Так; отже,
призначення керувати мають товаришi Штор i Тiле. Вся справа смертного
присуду над трьома проводирями банди розбiйникiв переходить до компетенцiї
обраних товаришiв. їхнi доручення й накази вiд цього менту мають
обов'язкову силу для всiх членiв Iнараку.
Товаришка Клара не дивиться на товариша Тiле й упорядковує папери
засiдання. Товариш Тiле не дивиться на товаришку Клару й нiжно
посмiхається до товариша Штора. Отже, значить...
У дверi чується рiшучий, поспiшний стук. Голови живо по вертаються на
нього.
- Ввiйдiть!
Ага, товариш Песимiст. На лобi виразно червона смужка вiд кашкета, на
грудях i на пекучому рум'янцi круглого лиця патьоки поту. В присутностi
Бюро вiн, помiтно, почуває замiшання, але смiло звертається до свого
безпосереднього "старшого товариша" Тiле й одривистим, солдатським голосом
робить донесення. Доручення виконано. Товариша Рiнкеля прослiджено до
самого дому. Нiчого особливого не завважено. Товариш Рiнкель заїжджав
спочатку до кафе "Асторiя" й говорив телефоном. Пiсля того поїхав на
вулицю Визволення, N 5. Це окрема вiлла. Ближчi iнформацiї про цю вiллу
незручно було зiбрати, бо коло вiлли ходили якiсь пiдозрiлi люди. Потiм
товариш Рiнкель поїхав додому. Тiле байдуже хитає головою.
- Дякую, товаришу. А ви добре занотували: вулиця Визволення, N 5? Не
помилились?
О нi! Товариш Песимiст занотував це на паперi. Ось, зараз!
- Нi, нi, я вiрю. Можете йти, товаришу. А нотатку свою треба знищити.
Та, будь ласка, товаришам iз охорони перекажiть, щоб зразу ж знищили в
себе все, що в них є на паперi непевного. Будь ласка.
Товариш Песимiст серйозно дивиться в нiжну, привiтну, але тверду
посмiшку "старшого товариша", нiяково вклоняється всiм iншим "старшим
товаришам" i виходить.
Тодi товариш Тiле повертається до всiх i спокiйно, з усмiхом кидає:
- Вулиця Визволення, N 5 - приватне помешкання графа Елленберга,
начальника особистої охорони Фрiдрiха Мертенса.
Всi живо й вражено повертаються до Тiле. А Кестенбавм, як пiдкинений
спiднизу, схоплюється i, струснувши з себе всю апатiю й утому, жагуче,
зловтiшне й хрипко скрикує:
- А що? А що? Маєте! От вам! Можете бути задоволенi своєю постановою!
Хрип i трiумф товариша Кестенбавма зовсiм не до речi. Товариш Бравн
рiшуче спиняє таку нестриману поведiнку. Постанову винесено цiлком
правильно. Чого товариш Рiнкель заїжджав...
- Зрадник! Провокатор! А не товариш!
- ...чого товариш Рiнкель заїжджав до Елленберга, це ще невiдомо. Це
треба вияснити.
- Коли? Як нас усiх цiєї ночi позаарештовують? Так? Так?
- Прошу товариша Кестенбавма стримати свою експансивнiсть.
Тут товариш Тiле нiжно просить слова. На його думку, вияснити, мабуть,
буде трудно, чого саме член Центрального Бюро Рiнкель заїжджав до графа
Елленберга. Але це треба все ж таки зробити. Через те вiн пропонує завтра
вранцi заарештувати члена Бюро Рiнкеля й делiкатно попрохати його
роз'яснити цей вiзит. Поки ж що негайно дати в усi райони наказ про
виїмкову обережнiсть. Членам Бюро цеї ночi дома не ночуиати. Звiдси зараз
же розiйтися. А вiд завтрашнього ж дня всi адреси позмiняти.
Товариш Шпiндлер одсуває журнал мод i теж просить слова Вiн мусить
сконстатувати, що товариш Тiле почуває приємне пiднесення вiд цього
несподiваного вiзиту пана Рiнкеля до графа Елленберга. Чи товариш Тiле за
кимсь полює, чи за ним хто, це все одно, аби полювання. Але йому,
товаришевi Шпiндлеровi, наприклад, пцлювання нi в якiй формi анiтрош ки не
цiкаве. "Позмiняти адреси". Легко сказати. Це, значить, мiняти помешкання,
кидати бiблiотеку, фарбувати волосся, звикати до свого нового iменi, їй
богу, це нудна рiч. I невiдомо, чи потрiбна ще. Можливо, що нiякого
зрадництва ще не ма. Коли ж є, то цеї ночi, не далi, воно мусить
вияснитись. Отже, ного пропозицiя: тiльки добре "почиститись" i чекати
гостей iз чистим... сумлiнням i помешканням. А Рiнкеля завтра рано
заарештувати. Цю приємну операцiю доручити товаришевi Тiле, який, нема
сумнiву, виконає її блискуче й не без естетичного задоволення.
Макс сидить, мляво розлiгшись на стiльцi. Як життя любить все велике,
грiзне, яскраве зараз же присипати смiттячком. Суд, присуд, резолюцiя,
грiзний жеребок. I раптом i суддi, i месники мусять ховатися вiд своїх
пiдсудних. Дiйсно, тiльки Тiле однаково: чи вiн полює за кимось, чи за ним
хтось, аби полювання й спорт.
I додому Макс вертається так само мляво й лiниво. З вулицi видко вiкно
його кiмнати. Воно темне, значить "гостей" iще немає. А може, сидять у
коридорчику й чекають на нього?
Макс нечутно, затаївши дух, сходить поночi сходами паго ру, як тiнь,
пiдсувається до дверей i прикладає до них вухо.
Довго стоїть так не ворушачись, але з коридорчика тягне такою
сонно-спокiйною тишею, що Макс рiшуче вiдмикає дверi.
Вiн мляво нищить усi адреси та листи, ляiаь, не роздягаючись, на
канапку, так що ноги звисають iз неї, i лежить лицем догори. Тепер можуть
приходити. Тепер життя може сипати своїм смiттям. Будь ласка I наплювать i
на смiття, i на саме життя.
***
Ранок - слiпучо-сонячний, здивовано-блакитний, з весело-бадьорим
гуркотом вулицi, з таким теплим, специфiчним духом политих ранiшнiх
тротуарiв.
Депутат Рiнкель цiлком ним задоволений. Вiн поглядає i вiкно, поглядає
на годинник i весело порається бiля паперiв, Адреси, списки, плани, все
точно, акуратно складене, занотоване и запечатане в пакет. Але граф
Елленберг дуже помиляється, коли гадає, що Рiнкель приїде тепер iз цими
документами. Це буде невеличка помилочка з боку вельможного пана графа.
Так само помиляється вiн, коли думає, що Рiнкель лишить цi милi
документики у своїй кiмнатi. Вперед, пане графе, гарантiйку, будь ласка,
на стiл покласти. А тодi.. Яка година? Чверть на десяту. Чудесно.
Депутат Рiнкель бере пакет i, пружинисто, бадьоро б упевнено подригуючи
литками, йде до жiнки, у спальню. Бiднi квочка зранку вже квокче над
хореньким курчатком, - в Ерiха не падає температура вiд учорашнього
вечора. Вона просте не знає, що робити. Вже покликала лiкаря, але лiкар
чогось не йде. Одне слово, страшенне лихо, трагедiя!
Ну, йому нема часу квоктати з нею. От пакет. Його треба сховати в таке
мiсце, де нiякий трус не мiг би його викрити Блiднути нема чого. В пакетi
нема нiчого страшного, деякi папери клiєнтiв (бiдна квочка вже труситься
за своїх курчат). Вiн години через двi приїде й вiзьме його в неї.
"Квочка", проте, блiда. Вона тривожно вдивляється всiм своїм
недокровним, з синiми повiками лицем у дороге, свiже, гарне обличчя з цiєю
любою, гордовитою горбинкою носа. їй видаються непевними його занадто
блискучi очi. Чого зранку в людини можуть бути занадто блискучi, непокiйно
веселi) очi? Ох, ця його фанатична вiдданiсть соцiал-демократичним
справам! Вона до добра не доведе. Знов, мабуть, намiчається страйк? Знову
цiлими днями й ночами не буде дома, знову перевтомиться.
Ну, вже почалася стара пiсня. Депутат Рiнкель мимохiдь iз задоволенням
оглядає свою поважну, iмпозантну постать у великому дзеркалi i, випинаючи
груди наперед, вертається знову до кабiнету. Двадцять п'ять на десяту. Ще
хвилин двадцять можна посидiти бiля вiконця, як нареченому перед
вiнчанням.
Чудесний ранок! "Занадто блискучi очi". (Шкода, мiж iншим, що їх усе ж
таки не можна припудрити!). А якi ж вони повиннi бути в людини, яка
ставить ва-банк своє життя, хотi лось би йому знати? Га?
А небо яке! Ач, молодцем яким сьогоднi прибралось у блакить "Зрада!" Що
значить яка-будь зрада перед обличчям цiєї величної, байдужої, блакитної
вiчностi вгорi? Що людська етика, закони, приписи у хвилях мiльйонiв лiт?
На вагах природи людськi чесноти й людськi злочини важать не бiльше однi
за одних. I тi, i другi їй так само потрiбнi, необхiднi й кориснi, як
математиковi плюси й мiнуси. "Юда й тридцять срiбляникiв". Наївна, дурна
легенда примiтивної психiки, що претендує на унiверсальнiсть. Сьогоднi
зрада є злочинство, а завтра - геройство. Три тисячi лiт тому теперiшнi
чесноти вважали за злочин. Через другi три тисячi лiт сучаснi злочини
вважатимуть за дитячi забобони. А життя й через три мiльйони лiт буде так
само абсолютним, єдино справедливим законом, а радощi й насолоди його
єдино моральними приписами, якi розумнiй людинi треба виконувати.
I коли в цей мент iсторiї людства грошi є конденсованi радощi й
цiнностi життя, коли в них, як у казковiй, чудодiй нiй скриньцi, сховане
все, що iснує на свiтi i та вiчна блакить, i жiноче кохання, i сум поета,
i смiх фiгляра, i пошана, i всяка правда, i найлюбiша чеснота, i слава, -
коли це все є в тiй скриньцi, то тiльк
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100



Бесплатно скачать книги в txt Вы можете тут,с нашей электронной библиотеки:)
Все материалы предоставлены исключительно для ознакомительных целей и защищены авторским правом. Если вы являетесь автором книги и против ее размещение на данном сайте, обратитесь к администратору.