Роботи! скачать книги бесплатно

Большой архив книг в txt формате. Детективы, фантастика, фэнтези, классика, проза, поэзия - электронные книги на любой возраст и вкус!
Книга в электронном виде почти всегда лучше чем бумажная( можно записать на кпк\телефон и читать везде, Вам не надо бегать и искать редкие книги, вам не надо платить за книгу, вдруг она Вам не понравится?..), у Вас есть возможность скачать книгу бесплатно, и если она вам очень понравиться - купить бумажную версию.
   Контакты
Поиск Авторов  
   
Библиотека книг
Онлайн библиотека


Электронная библиотека .: Укр-лит .: Винниченко, Володимер .: Роботи!


Винниченко, Володимер

Скачать книгу Роботи!.txt размер 65.4 KB
Читать книгу Роботи!.txt онлайн
Фрагмент из начала книги


Володимир Вiнниченко. Роботи!


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
Є, є - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
Ї, ї - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



Вечорiло. В хатинцi було холодно, вогко й темнувато. Брудний свiт ледве
проходив знадвору крiзь маленьке, похилене вiконце й скупо сiрiв по голих,
брудних стiнах, по чорнiй землянiй пiдлозi по всiй убогiй обстановi
"робiтницької кватири".
А Максим все сидiв, обперши голову на стiну й дивлячись кудись за пiч.
В дiрявих черевиках його ще зранку неприємно холодила, ногу грязь, по
всьому тiлi давно вже ходили хвмльки дрижакiв, але йому не хотiлось нi
вставати, нi поворухнутися. Хотiлося тiльки сидiти й слухати ту мiшанину з
нудьги, одчаю, злостi й суму, яка тяжко давила груди й сковувала тiло
якоюсь байдужiстю й млявiстю. Вмить щось голосно й твердо застукало.
Максим байдуже одвiв голову вiд стiни i вже поволi став пiдводитись, коли
дверi розчинились i в хатинку вступила якась висока, струнка, повна жiноча
постать, вся в чорному й в чорному широкому капелюсi на головi. Поважно
озирнувшись i вдивившись в Максима, вона вмить зупинилась i стала пильно
дивитись на його. Максим також зупинився, жалко, винувато усмiхнувся й
нервово-поспiшно почав обсмикувати на собi свою синю, аж до блиску
заялозену роботою, сорочку.
- Знов нудитесь? - тихо, але серйозно й строго промовила вояа.
- Як нуджуся? - нiби не зрозумiв вiн i ще ширше усмiхнувся, силкуючись
не зустрiчатись з її серйозним, строгим поглядом великих сiрих очей.

Вона ще трохи мовчки подивилась на його, потiм також мовчки й серйозно
повернулась, защiпнула дверi на крючок i, одвернувшись вiд його, стала
поважно, не хапаючись, витягати якийсь жмут паперу з-за корсажу.
Витягнувши, вона з тим же серйозним i поважним виглядом застiбнулась,
повернулась знов i, поклавши жмут на стiл, мовчки сiла на лаву, мимохiть
протягнувши йому свою, доволi велику, затягнену в чорну рукавичку руку.
Максим поспiшно й нервово-незграбно потряс її й навiть шаркнув одною ногою
по пiдлозi, все так же широко й винувато усмiхаючись.

- Ну, розказуйте, - тихо кинула вона, дивлячись кудись на лавку, що
сiрiла понад стiною своїм драним бiлим ряденцем.
Максим тiльки нiяково й смiшно якось повiв головою й подивився їй на
капелюх.

- Ну?

- Та що ж я, добродiйко, буду розказувати.
- Товаришу! - пiдвела вона голову i строго подивилась на його. - Я перш
усього не "добродiйка", а "товаришка". Останнiй раз вам говорю, що я для
вас не "добродiйка", а "товаришка Людмила", як ви для мене "товариш
Максим"... Розумiєте?
- Та розумiю, але ж... як же...
- Б



Бесплатно скачать книги в txt Вы можете тут,с нашей электронной библиотеки:)
Все материалы предоставлены исключительно для ознакомительных целей и защищены авторским правом. Если вы являетесь автором книги и против ее размещение на данном сайте, обратитесь к администратору.