Терень скачать книги бесплатно

Большой архив книг в txt формате. Детективы, фантастика, фэнтези, классика, проза, поэзия - электронные книги на любой возраст и вкус!
Книга в электронном виде почти всегда лучше чем бумажная( можно записать на кпк\телефон и читать везде, Вам не надо бегать и искать редкие книги, вам не надо платить за книгу, вдруг она Вам не понравится?..), у Вас есть возможность скачать книгу бесплатно, и если она вам очень понравиться - купить бумажную версию.
   Контакты
Поиск Авторов  
   
Библиотека книг
Онлайн библиотека


Электронная библиотека .: Укр-лит .: Винниченко, Володимер .: Терень


Винниченко, Володимер

Скачать книгу Терень.txt размер 49.7 KB
Читать книгу Терень.txt онлайн
Фрагмент из начала книги


Володимир Вiнниченко. Терень


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
Є, є - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
Ї, ї - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



Менi треба було на якийсь час сховатися. Я взяв селянський пашпорт,
вiдповiдно цьому одягся i поїхав.
Станцiя, де я вийшов, була маленька, старенька, як старовинна,
дерев'яна сiльська церковця. На станцiйному подвiр'ї чекали пасажирiв
фурмани. Вони подивились на мене байдужими очима, зробивши менi цим тайну
втiху.
Я вийшов у поле i з полегшенням провiв поглядом поїзд, що тiкав у
жовто-синю далечiнь. Тепер, принаймнi на цю нiч, можна було бути
спокiйним, її я постановив провести в першому селi, в якiй-небудь клунi,
на весняному, запашному, як чай, сiнi, про себе показуючи язика всiм тим,
кому дуже хотiлося знати, де я.

Дорога, майнувши сiрим хвостом, безшумно сховалася в зеленi хлiбiв. Над
моєю головою, вирисовуючи незримi вiсiмки, кружляла зграя веселих вечiрнiх
мушок. Десь збоку внизу сочно чиркала коса, i звiдти вiяло вогким, густим
духом свiжокошеного сiна.

Я веселiше пiдтягнув на плечi клунок, поправив солдатського картуза,
якого на мене начепили для поважнiшої конспiрацiї, i, стараючись ступати в
такт косi, бадьоро пiшов уперед.
Несподiвано сажнiв за п'ятнадцять передi мною я побачив чоловiка. Де
вiн був десi, я не мiг збагнути: дорога нiби весь час була порожня.
Подорожнiй щось робив iдучи: витирався чи сякався безперестанку.
Посувався вiн помалу, ступаючи важко й розмiрене, немов несучи на плечах
вiдро з водою. Часом вiн устромлявся в кругле червоне лице мiсяця, що
сходив над далекою смугою лiсу й був подiбний до червонопикої баби, яка
цiкаво приглядається до чогось з-за свого тину. Тодi контури подорожнього
ставали чiткими й темними.

Я надав ходи, - удвох веселiше йти. Але чоловiк нiби знав, що я рiшив
його наздоганяти, взяв i сiв пiд хлiбом.
Менi стало видко тiльки його чорний кашкет з тьмяним вiдблиском мiсяця
на козирковi.

- Доброго здоров'я!
Я сказав це здалеку i навмисне голосно та весело, щоб показати, що я не
помiтив того, що робив подорожнiй. Вiн сидiв i плакав, безперестанку
витираючи очi темною хусткою.
Одначе це не зробило на його нiякого вражiння. Подорожнiй спокiйно
зиркнув на мене i плакав далi.
- Добрий вечiр! - уперто повторив я. - Спочиваєте?
Вiн одняв хустку вiд очей i став клiпати ними на мене. Чи вiд свiтла
мiсяця, чи чого iншого лице його було жовто-буре, як осiннiй зжовклий
лист. Молоде ще, квадратове, з розвиненими, важкими щелепами, як з мiдi
вибите, лице. А повiки очей ярко-червонi, неначе вивернутi. Виявлялось



Бесплатно скачать книги в txt Вы можете тут,с нашей электронной библиотеки:)
Все материалы предоставлены исключительно для ознакомительных целей и защищены авторским правом. Если вы являетесь автором книги и против ее размещение на данном сайте, обратитесь к администратору.