Оповідання скачать книги бесплатно

Большой архив книг в txt формате. Детективы, фантастика, фэнтези, классика, проза, поэзия - электронные книги на любой возраст и вкус!
Книга в электронном виде почти всегда лучше чем бумажная( можно записать на кпк\телефон и читать везде, Вам не надо бегать и искать редкие книги, вам не надо платить за книгу, вдруг она Вам не понравится?..), у Вас есть возможность скачать книгу бесплатно, и если она вам очень понравиться - купить бумажную версию.
   Контакты
Поиск Авторов  
   
Библиотека книг
Онлайн библиотека


Электронная библиотека .: Укр-лит .: Вишня, Остап .: Оповідання


Вишня, Остап

Скачать книгу Оповідання.txt размер 92.7 KB
Читать книгу Оповідання.txt онлайн
Фрагмент из начала книги


Борис Грiнченко. Оповiдання


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
Є, є - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
Ї, ї - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



КАТОРЖНА

I

Каторжна - так її всi звали.
- Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! - кричала мачуха.
- Геть з-перед очей, каторжна! - визвiрювався на неї батько, вертаючись
п'яний з шинку i заточуючись по хатi.
- За сцо ти мене стовхнула, католзна! - пищав дворiчний мачушин
хлопчик, б'ючи її кулаками.
I так усi!.. Навiть хлопцi та дiвчата на вулицi хоч i не так часто
звали її каторжною, але ж i на ймення мало коли звали, а як звали, то все
ж iз додатком:
"Ота каторжна_ Докiя..."
Та й було за що. Вiдколи мачуха ввiйшла в батькову хату, ця маленька,
семи рокiв, дiвчинка й разу не глянула на неї по-людському, а все з-пiд
лоба. Може, вона боялася мачухи, не знаючи ще, яка вона, а тiльки тим, що
вона мачуха; а потiм не кидала боятися тим, що вже знала, яка вона.
Може... А все ж був у неї завсiгди вовчий погляд. Та й не самий погляд!
Третього чи четвертого дня пiсля свого весiлля мачуха звелiла їй
горщики поперемивати, а в неї, бачите, чомусь затрусилися руки, i вона
впустила та й розбила горща. Не можна ж було дурну не повчити - i мачуха
дала їй штурханця. I ось пiсля цього - хоч ти їй що, а нiчого не вмiє до
пуття зробити: або поб'є що, або наплута, накруте й не так зробить, як
треба. Довелося вчити трохи не щодня, а далi й щодня... Так що ж вона -
покається? перепросить? Така! Хоч ти її вбий, од неї слова не почуєш i
нiколи не заплаче,- найгiрше, що й не заплаче нiколи!
- Докiє! - спершу ще її таки на ймення звали,- чому хвiртки не
причинила? Теля вибiгло.
Мовчить.
- Кому я кажу? Чи я тобi не наказувала?..
Мовчить, у землю очi втупивши. Убив би на цьому мiсцi!
- Чи ти оглухла? - I мачушина рука з усiєї сили б'є її.
Стоїть, мовчить.
- Так слухай же! слухай! Ось тобi, щоб слухала, щоб слухала, чуєш ти?!
Нi пари з уст!. Нi сльозини з очей, мов їй i не болить! Одного разу
мачуха не втерпiла:
- Хоч би ти заплакала коли, каторжна!.. А вона тiльки глянула на неї
з-пiд лоба, як вовк, i мовчить. I так завсiгди. Б'є її мачуха, б'є, поки
втомиться, поки заболять руки,- аж тодi кине:
- У-у!.. проклята! Каторжна!..
А до батька яка вона? Ще як мати її жива була, так тодi тiльки до неї й
мостилася, та вдвох усе плакали. Тодi хоч плакала! Та що з того?.. Така ж
i мати її була - або плаче мовчки, або докоря: "Нащо п'єш, нащо жидовi
хлiб носиш!.." Давав їй вiн доброго прочухана, як пiд п'яну руч. Ну, то ж
матiр бив, а ця ж чого тiкає вiд його? Не завсiгди ж вi



Бесплатно скачать книги в txt Вы можете тут,с нашей электронной библиотеки:)
Все материалы предоставлены исключительно для ознакомительных целей и защищены авторским правом. Если вы являетесь автором книги и против ее размещение на данном сайте, обратитесь к администратору.