Большой архив книг в txt формате. Детективы, фантастика, фэнтези, классика, проза, поэзия - электронные книги на любой возраст и вкус! Книга в электронном виде почти всегда лучше чем бумажная( можно записать на кпк\телефон и читать везде, Вам не надо бегать и искать редкие книги, вам не надо платить за книгу, вдруг она Вам не понравится?..), у Вас есть возможность скачать книгу бесплатно, и если она вам очень понравиться - купить бумажную версию.
------------------------------------------------------------------------ Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы" OCR: Евгений Васильев Для украинских литер использованы обозначения: Є, є - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh) Ї, ї - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh) I,i (укр) = I,i (лат) ------------------------------------------------------------------------
Iз життя дитячого будинку
...Гу-гу! - трубить над ним вiтер, бляхою гримить... Гу-гу!.. А осiнь угорi темнi хмари над ним у отару зганяє, хмари дощем його сiчуть холодним, хмари дощем його поливають. А кругом його - смiтник, кругом бур'яни сухi свистять, кругом дереза. I вiкна битi в йому, перебитi, i дах латаний, перелатаний, i сам вiн увесь такий закурений, обiдраний, сумний... Гу-у! - вiтер над ним... Та - шелесь! бур'янами, та - брязь! вiкнами, та - гур-гур! трухлими дверима. "Одчиняй!" - "А чого тобi, губатий?" - "Мчу iз поля мале покотиполе... одчиняй"! Курява, темрява, дим... В їдальнi коло дверей - натовп: дiти, завiдуюча, якась чужа людина в окулярах - чоловiк. Змокрiла стiна полупана; коло стiни стоять двiйко дiвчаток, зубами од холоду бринять - голiсiнькi! Чоловiк i завiдуюча люто змагаються, махають руками, кидають одне одному у вiчi папiрець. Дiти слiдкують - уважнi, зацiкавленi. - Нащо, кажу, ви з дiтей одежу поздiймали? Ви дiтей попростуджуєте. - Це позичене. Ви мусите одягнути їх. - Я вам сказала, що я не маю де їх дiти! В будинок я не вiзьму їх. - А я де їх дiну? Де? - озвiрився чоловiк. - Третiй день вожуся з будинку в будинок... У мене сили вже немає. - В наросвiту ведiть! - завiдуюча. - Ведiть уже самi - я водив! - Слухайте сюди, ви можете що-небудь розумiти чи нi: будинок на тридцять душ - у мене їх дев'яносто. У мене заразнi хворi. У мене по троє сплять на одному лiжку; у мене нi бiлизни, нi чобiт... У мене хлiба - нi кришки! - Про мене, хоч на вулицю їх повикидайте! - I виведу! От голiсiньких i випроваджу, та й побачимо, хто буде за це одповiдати! Дiвчатка винувато i злякано переводили очi з одного на другого, почувши цеє, одна - в плач, друга - в плач. Завiдуюча зирк на їх - позгиналися, аж посинiли, - не втрималась - у сльози! Чоловiк в окулярах, користуючи момент, папiрець - на стiл, продерся помiж дiтьми i, нашвидку витираючи на лицi пiт, югнув у дверi. Дiти, що слiдкували, - в регiт! ... Завiдуюча, схлипуючи, одягає гостей у якесь шмаття й присягається комусь: - Нi одного бiльше! Нi лялечки, хоч там що! Краще втечу. Дiвчата смiються, ляскають у долонi i дражнять хлопцiв - спiвають:
На городi качата - Роди, боже, дiвчата. А хлопцiв не роди, Бо то самi iроди...
За гомоном та стукотнявою - нiчого не чути; за курявою - нiчого не видно. В кутку коло груби - низка головок, як разок намиста. Аж мох на ї
Бесплатно скачать книги в txt Вы можете тут,с нашей электронной библиотеки:) Все материалы предоставлены исключительно для ознакомительных целей и защищены авторским правом. Если вы являетесь автором книги и против ее размещение на данном сайте, обратитесь к администратору.
Детективы