Талант скачать книги бесплатно

Большой архив книг в txt формате. Детективы, фантастика, фэнтези, классика, проза, поэзия - электронные книги на любой возраст и вкус!
Книга в электронном виде почти всегда лучше чем бумажная( можно записать на кпк\телефон и читать везде, Вам не надо бегать и искать редкие книги, вам не надо платить за книгу, вдруг она Вам не понравится?..), у Вас есть возможность скачать книгу бесплатно, и если она вам очень понравиться - купить бумажную версию.
   Контакты
Поиск Авторов  
   
Библиотека книг
Онлайн библиотека


Электронная библиотека .: Укр-лит .: Васильченко, Степан .: Талант


Васильченко, Степан

Скачать книгу Талант.txt размер 76.6 KB
Читать книгу Талант.txt онлайн
Фрагмент из начала книги


Степан Васильченко. Талант


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
Є, є - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
Ї, ї - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------



В селi К. згубила себе з романтичного причинений церковна хористка...
Ховати її чином церковним тамошнiй священик позрiкся. Люди принесли йому
домовину з мерцем на подвiр'я, поставили перед вiкнами, а самi розiйшлися.
Ховала полiцiя.
(З газетної хронiки)

I

Буйне зелення в саду вже осiннi золотарi позолотили, а подекуди палає
воно, мов огненне.
Тихо в моїй кiмнатi. Вiкно в сад стоїть одчинене, i рине в його
повiтря, чисте й холодне, дише, як вино. Зверху по стiнi блукають од
далеких хмар рожево-зеленявi тiнi.
Сиджу, зiгнувшись над своєю торбою-мандрiвницею, похапцем рiзне
паперове шмаття в дорогу переглядаю, читаю давнє дрiбне писання,- суворо
шелестять у руках папери, нiби псалтир над мертвим.
Листи, що забув уже од кого, щоденника якогось обiрваний шматок...
Вiршi... зеленi, зеленi, як рута...
Все поодцвiтало, поопадало, як iз дерева посохлий лист восени:
спокiйно, дрiбно - на шмаття - й за вiкно, без жалю... Летiть вiтрам на
забавки, вечори змарнованi, а ночi недоспанi.
Жмут пожовклого паперу, давнього, полинялого... якiсь конспекти,
рисунки, химернi мережива з рiзних математичних значкiв... Навiщо вiн
менi, цей школярський мотлох? Нащо я його так довго вожу за собою? Думаю,
дивлюся...
Помiж дрiбним лiсом цих колючок та дерези, i на полях, i всерединi
визирають колоски, листочки, рукою задуманою мальованi. Ось вiрша початок
якогось чи пiснi...
Чи вже ж оце писала колись моя рука? Коли саме? Де?..
Одразу задзвенiло в ушах, задзвенiло ясно, як тодi колись уночi
несподiвано у вiкно, в мою кiмнату:
"Ви оце не спали iще, книжник i чернець?.."
I став пожовклий папiр оживати. Стиха-стиха, нiби з глибокої води,
зринають на йому у вiночках iз довгих вiй блискавi карi очi, вихватилась
коса ясна, що повiсьмо льону, замаяна синьою стьожкою.
Дивиться у вiкно, смiється:
"Ви ще не спали?"
Мене пiдiймає од мого збiжжя, водигь по кiмнатi, поставило коло вiкна,
мов залiзом прикувало; поставило туди очима, де сонце падає. А там все
хмари, хмари рожевi, а за ними синi, а за синiми грiзнi... розцвiтають i
гаснуть, знову червоним маком полуменiють, одна одну заступають, що тiї
дими димлять. Помiж ними, нiби в хвилях, вечiрнє сонце потопає,
борсається, мовби упiймалося в сiтi; промiнням за хмари хапається палить
сiтi чаром-золотом.
Димлять дими, грають, очi одводять, будують диво... I не видно вже хмар
на обрiї, бачу я: лiс вiкодавнiй стiною з



Бесплатно скачать книги в txt Вы можете тут,с нашей электронной библиотеки:)
Все материалы предоставлены исключительно для ознакомительных целей и защищены авторским правом. Если вы являетесь автором книги и против ее размещение на данном сайте, обратитесь к администратору.