Ольга Кобилянська. В неділю рано зілля копала.txt скачать книги бесплатно
Большой архив книг в txt формате. Детективы, фантастика, фэнтези, классика, проза, поэзия - электронные книги на любой возраст и вкус! Книга в электронном виде почти всегда лучше чем бумажная( можно записать на кпк\телефон и читать везде, Вам не надо бегать и искать редкие книги, вам не надо платить за книгу, вдруг она Вам не понравится?..), у Вас есть возможность скачать книгу бесплатно, и если она вам очень понравиться - купить бумажную версию.
Ой не ходи, Грицю, на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці, Солому палять і зілля варять, Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять.
Тамта одная чорнобривая, То чарівниця справедливая! І чарівниця і зілля знає, Тебе, Грицуню, заздрісне кохає!
В неділю рано зілля копала, У понеділок пополокала, А у вівторок зілля варила, В середу рано Гриця отруїла.
Прийшов же четвер — Гриценько умер, Прийшла п'ятниця — поховали Гриця; Сховали Гриця близько границі, Плакали за ним всі молодиці
І хлопці Гриця всі жалували, Чорнобривую всі проклинали; Нема й не буде другого Гриця, Що 'го зігнала з світу чарівниця!
В суботу рано мати доню била: «Нащо ти, суко, Гриця отруїла? Не зналась того, що зілля уміє? Що Гриць сконає, нім когут запіє?»
«Ой мати, мати! Жаль ваги не має — Най ся Грицуньо у двох не кохає! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата: Із чотирьох дощок темная хата!»
Се було давно. Через те не знає навіть ніхто назвати місцевість, де склалася подія, про яку розказується. Хіба те одно, що в горах. Мов у кітлі між горами, що здіймалися поважно вгору, ховалося доволі велике село. Ліси тих гір — старі, непроглядні... В ногах одної гори, названої Чабаниця, до котрої і тулилося наше село, бігла гучна ріка. Шумна і прудка, гонила розпінена почерез велике неповоротке каміння. Ріка та окружляє гору Чабаницю, неначеб хотіла її обіймити. Немов і до тієї-то ріки сходили з самого верху Чабаниці смереки густими рядками, одні по других. Низько в долині, вже над самою рікою, опинилися вони. Стояли тут з розширеними зеленими крилами та шпилями, зверненими догори, і шуміли... Не як в долині здичіла ріка, голосним плескотом, гамором і гуком, але відмінно і на свій окремий лад. Спокійно і тужливо, хвилюючись і крилато, заколисувало щось у воздусі до сну, заливаючись притім смутком. Рівно і обережно, тут тихо, там шепотом, а все в один голос, все шум і шум... Тужливо рослося деревині по верхах. Куди б і не глянули, все одне і те саме. Все море зелені, все одностайна колисанка, все на одно змінюється. На он тій горі пнулися смереки густими рядами завзято здолини вгору. З тієї знов збігали, розіпнувши рамена, з розмахом вниз. І так-то повсюди. Хоч літом, хоч зимою, хоч погодою, хоч зливами, а все одностайність. Все одна пісня, однаковий її ритм. Однакова заколисуванка, однаковий шум.
Недалеко ріки, злучаючись своїм городом з горою Чабаницею, стояла з обійстям і млином своїм хата далеко і широко знаної багачки, вдови Іванихи Дубихи.
Шуміла ріка, гудів млин, шуміли сосни, а все враз; хоч вніч, хоч вдень — вони держались враз. Зеленіли смереки, ослонюючи і окидуючи густою тінню хату славної багачки, побожної і строгої господині Іванихи Дубихи. В городі її пишалися цвіти, відколи вона лише віддалася. Пишалися в неї до пізньої осені, бо в тім вона вже за дівочих літ кохалася. А повдовівши та оставшись лиш з одною дитиною
Бесплатно скачать книги в txt Вы можете тут,с нашей электронной библиотеки:) Все материалы предоставлены исключительно для ознакомительных целей и защищены авторским правом. Если вы являетесь автором книги и против ее размещение на данном сайте, обратитесь к администратору.
Детективы